Структура гібридних полімерних композитів на основі мікроволокон целюлози та поліаніліну.

Автор(и)

  • A. V. Sukhara Львівський національний університет імені Івана Франка
  • O. R. Kozlovska Львівський національний університет імені Івана Франка
  • O. M. Vereshchahin Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Yu. A. Stetsiv Львівський національний університет імені Івана Франка
  • M. M. Yatsyshyn Львівський національний університет імені Івана Франка

Анотація

Пошук компонентів та розробка методик для створення полімер/полімерних композитних матеріалів на основі неелектропровідних (НЕПП) та електропровідних полімерів (ЕПП), як от поліанілін, поліпірол, політіофен та інші, є актуальним завданням для розв’язання проблеми поєднання в одному цілому різних за природою полімерних матеріалів. Серед великої кількості НЕПП, які повсюди використовуються у величезних масштабах, особливої уваги заслуговують штучні полімери на основі целюлози (Цл), які широко використовують в різних галузях та технологіях, наприклад пакувальні матеріали, в’яжучі компоненти, додатки до харчових продуктів. Стосовно інших НЕПП целюлоза має ряд переваг, таких як низька собівартість, низька густина, нетоксичність, поновлюваний характер, здатність до біологічного розкладання, здатність утворювати стабільні водні суспензії і чудові механічні властивості, що дозволяє покращити механічні характеристики ЕПП. Целюлоза у виді мікро- чи нановолокон може слугувати як важливим компонентом, так і матрицею-носієм ЕПП, як наприклад ПАн, в композитних матеріалах. Поєднання властивостей обох цих полімерів дозволить отримувати матеріали для електроактивних, адсорбційних та каталітичних покрить, які можуть бути використані в оптичній сенсориці, як електродні матеріали для високопродуктивних гнучких суперконденсаторів, тощо.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Фізична хімія