Полімер/полімерні композити на основі метилгідроксіетилцелюлози та поліаніліну.

Автор(и)

  • A. Z. Lavrys Львівський національний університет імені Івана Франка
  • O. M. Vereshchahin Львівський національний університет імені Івана Франка
  • M. M. Yatsyshyn Львівський національний університет імені Івана Франка
  • O. V. Reshetniak Львівський національний університет імені Івана Франка

Анотація

Створення полімер/полімерних композитних матеріалів на основі неелектро- провідних (НЕПП) та електропровідних полімерів (ЕПП), як от поліанілін (ПАн), є одним із актуальних завдань хімічної науки на сьогоднішньому шляху її розвитку. Серед НЕПП особливої уваги заслуговують штучні полімери, тобто природні полімери, які були піддані хімічній обробці як наприклад целюлоза, яку шляхом хімічної обробки модифікували в диацетилцелюлозу, карбоксіметилцелюлозу чи метилгідроксіетилцелюлозу (МГЕЦ), тощо. Такі полімери можуть слугувати матрицею носієм, або бути основним чи допоміжним компонентом гібридного композитного матеріалу з ПАн. Целюлоза є найбільш поширеним і поновлюваним природним полімером, який є невичерпним ресурсом для будь якої хімічної галузі. Поліанілін є найважливішим представником ЕПП, який володіє надзвичайно високою електропровідністю, хімічною стійкістю та екологічністю. Поєднання властивостей обох цих полімерів целюлози та поліаніліну дозволить отримувати матеріали які можуть бути використані як антистатичні матеріали, матеріали для екранування від електромагнітних випромінювань та матеріали для високоселективних мембран для розділення газів.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Хімія полімерів і композитів